Третій сезон Студентської ліги поступово продовжує свій крок. У двох чвертьфіналах змагалася рекордна кількість команд — 20, представляли вони вісім вищих навчальних закладів. Звісно, такі цифри не можуть не тішити. Студентський КВН — це саме та підвалина, з якої згодом формуватимуться чемпіони Галицької ліги, Слобожанської ліги, ВУЛ та інших… Принаймні так мало би бути в ідеалі.
З іншого боку, рано чи пізно в історії ліги мав би настати момент, коли ця кількість переросте в якість (з усіма наступними стадіями — спад, занепад, відродження, але це вже зовсім окрема тема). На жаль, цьогорічні чвертьфінали в цьому плані більше розчарували. Щороку склад учасників оновлюється майже повністю, тож редакторам доводиться вчити команди фактично з нуля, а журі сушити голову над тим, як своїми оцінками не образити нашу перспективну молодь і хоча б когось підвести до максимуму. Надто це було помітно у музичних номерах, до яких більшість команд були просто-напросто неготові.
Не буду зупинятися на всіх двадцяти командах — більш детальний розбір спробуємо зробити вже після півфіналів. Проаналізуємо краще успіхи окремих навчальних закладів, з чого і сформуємо відносно об’єктивну картинку “Чим живе львівський студентський КВН?”
Львівський національний університет імені Івана Франка — три команди, одне перше місце.
У рідному ВНЗ Мортала настав певний КВН-застій. Свого часу найпопулярніший захід міста “Університетська осінь” перебуває у кризі — за три роки проведено лише дві гри. Втім, цьогорічний фестиваль дав певний поштовх, і у “студці” ми побачили одразу три зовсім нові команди. І якщо “Помацати очима” і “Мій тато прокурор” поки що не в змозі втрутитися у боротьбу за високі місця, команда PDF стала однієї з несподіванок чвертьфіналів. Секрет успіху простий — хлопці влучно змогли розкрити свої образи. Центровий хлопчина не мусив грати, він просто почувався собою, а така щирість завжди “схавається” і залом, і журі. У півфіналі PDF буде дуже важко — образ засвічений, тож треба буде додати в гуморі. Справляться — пройдуть у фінал, ні — запам’ятаються як “палка”, що стріляє раз в рік.
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького — три команди, два третіх місця.
Ще у першому сезоні Студентської ліги несподівано виявилося, що у “ветеринарці” вистачає КВН-кадрів. Ось і цього разу університет, у “внутряку” якого грає чотири-п’ять команд, делегує три з них у лігу. 0,5 і “Камон” ми вже бачили минулого року, обоє виступили на звичному для себе рівні, що є для них скоріше мінусом — хотілося б прогресу. А ось “Бабська збірна” — це приємна несподіванка. Дівчата розуміють, як поводитися на сцені, і вдало використовують свою колоритну фронтвумен. Якщо додадуть у розминці та навчаться готувати хоча б два домашні конкурси, цілком можуть претендувати на місце у фіналі.
Національний лісотехнічний університет та Львівський державний університет внутрішніх справ — по дві команди.
Наразі від цих університетів бачимо більше кількості, ніж якості. Хоча “Без ГМО” вже мають досвід виступів у Студлізі. Команда дещо додала за цей рік, але цього явно недостатньо, щоб запам’ятатися журі і сподобатися залу.
Українська академія друкарства — дві команди.
А ось друкарі приємно вразили. І хоча ані “Федоров”, ані “Щось з чимось” не змогли потрапити у трійку умовних “призерів”, їхній добір у півфінали вважаю цілком справедливим. Перша команда поки що слабо уявляє, що саме вона має робити на сцені. Але не боїться використовувати масу реквізиту і готувати відносно цільний музномер. Додати трохи досвіду — і цілком може вийти щось путнє. “Щось з чимось” знайшли для себе органічний формат у візитці — на команду було цікаво дивитися. Так само неорганічно виглядали ці самі люди в інших образах у музномері. Словом, помилки завжди будуть, головне — робити з них правильні висновки.
Національний університет “Львівська політехніка” — дві команди, два другі місця.
Був на всіх трьох іграх їхнього “внутряка”, тож можу простежити за прогресом-регресом представників “політеху” в “студці”. Щодо “Навхтема в ракаши” це був радше регрес. Команда бере драйвом і несподіваними поворотами, але для цього очі в учасників мусять блищати, а ноги самі нести на сцену. Це було на “Осені політехніки”, але кудись зникло в залі Хоткевича. Цієї впевненості і не вистачило, щоб обігнати фаворита. Можливо, дещо перехвилювалися, опинившись у незвичному середовищі перед чужою публікою — з часом це повинно виправитися. “Хай пре” навпаки змогли згрупуватися і змінити матеріал з “Осені” в кращу сторону. І хоча жодна з цих команд не виграла свою гру, перейматися цим не варто. Згадаймо хоча б діючого чемпіона Студліги (представника їхнього ж ВНЗ), який за весь сезон зумів перемогти лише раз — у фіналі.
Мукачівський кооперативний коледж — одна команда.
Хлопці не побоялися поїхати у чуже місто — за це їм окрема подяка. Можливо, з часом вони і сформуються в команду КВН, бажаю їм в цьому успіху.
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності — одна команда, одне перше місце.
Мабуть, чи не єдиний випадок, коли важлива не кількість, а якість. Єдиний представник “пожарки” — “Хочем” — продовжує свою переможну ходу. Хоча зупинитися вона могла вже у чвертьфіналі. При чому з вини самої ж команди. Впевненість — це добре, доки вона не переростає у самовпевненість. Цього разу для перемоги вистачило відносно хорошої візитки та поганої, але кращої, ніж у решти розминки. У півфіналах щільність гумору зросте, тож можна і “обпектися”.
Львівський національний університет імені Данила Галицького — нуль команд.
Як це не прикро, але за три роки існування Студліги медунівер так і не розродився власною командою. А шкода, бо ресурс у цієї команди є чималий. Скажімо, в Сумах існує збірна студентів-іноземців — такий собі варіант РУДН на український манер. Якби щось подібне з’явилося у Львові, це “була би бомба”. Я так думаю…
Збірні — чотири команди.
Запам’ятав дівчинку зі “Щасливі разом”, хлопчиків з “Стрийського парку”, впертість “Файних галичан” і безликість “Драйву”. Наразі жодна з цих команд не вразила, хто зна, може хтось з них скористається добротою організаторів і вистрелить у фіналі.
Тринадцять з двадцяти команд ми побачимо у півфіналах. І знову ж таки, причина цьому не високий рівень чвертьфіналістів, а просто велика їхня кількість, з якої не хотілося відсіювати більшість. Будемо вірити, що наївшись куті і привітавши коханих з Днем святого Валентина, студенти не забудуть і про підготовку до ігор. Час є, і якщо використати його практично, можна нарешті отримати бажану винагороду у формі сміху від Мортала чи максимального балу від Валерія Москаленка (а кому вже зовсім пощастить, то й запрошення в Галицьку лігу від Сергія Дзядика). Працюйте, і буде вам щастя, а нам радість!
З вами був Мортал, приходьте на КВН. =)