Ну якось так… Є таке правило в КВНі… Для того, щоб стати чемпіоном будь-якої з ліг, не обов\’язково треба вигравати всі ігри. Не достатньо бути улюбленцями публіками, рвати домашні конкурси і видавати геніальні імпровізації на розминці. Достатньо виграти одну гру. Останню. Свого часу у вищій лізі так пощастило команди “Обычные люди” – далеко не фаворитам фіналу. Цього разу у Львові пощастило… А, ну да, інтрига, інтрига…
Підбір конкурсів (візитка – біатлон – капітанський конкурс – домашнє завдання) ставив господарів у більш-менш рівні умови з рештою команд. Відсутня розминка і аж два текстові конкурси нівелювали козирі “Набли” і “Єталону”. Тобто, гра мала би бути рівною, з інтрижкою. Так, власне, і вийшло – перед домашнім завданням розрив між двома лідерами і третьою командою складав всього 0,2 бала.
Але КВН – це не тільки переможці і ті, хто з ними бореться на рівних. Є й команди, які не претендували на високі місця, але без них це свято ну точно було б на порядок гіршим. З них і почнемо.

5. “Тяп-ляп” (Ужгород) – 10,8 (візитка 3,6 + біатлон 0,2 + капітанський 3 + ДЗ 4).

Команда гарно стартувала в сезоні. Але чим далі, тим більше був помітним брак матеріалу. На фіналі молоді закарпатці вже зовсім не нагадували самих себе піврічної давності, коли мало не на рівних змагалися з самою “Наблою”.
Візитка знову різанула перебором мініатюр з алкоголем. Хоча й були цікаві речі. Наприклад, переробка передвиборчих гасел кандидатів у президенти а-ля Галицька ліга – ніби і просто, але смішно. Смішних текстових жартів забракло навіть на перше коло біатлону. Капітанка про постановку “Рембо. Перша кров” в академічному театрі була доволі смішною, але відповіді за капітана Олександра Парамонова (по галицьки Парамонів) придумував Віталій Новосад. У домашньому завданні були костюми і гітара, але знову бракувало смішного. Чекаємо, що російськомовну команду не втомили переклади своїх сценаріїв на українську і вони приїдуть до Львова ще, з новим матеріалом.

4. “Wiesbaden” (Чернівці) – 11 (3,6 + 0,6 + 2,8 + 4).

Команда тільки но починає свій КВНівський шлях. І поки що у всіх лігах доходить до фіналів – це вже успіх. Нехай і робиться це не без допомоги старших товаришів.
Конкурувати з фаворитами буковинцям було важко. У візитці вирішили взяти актуалом – мало не кожна друга мініатюра була присвячена прийдешнім виборам. З візуалок про Рината Ахметова, Леоніда Черновецького і Юлію Тимошенка найбільше зайшла остання. Далі був цілком конкурентноспроможний біатлон – лише у штрафному колі Артур поступився “Єталону” і “Наблі”. Капітанка теж була расово правильною – про новий ноутбук “Україна” – але мабуть не настільки смішною, як хотілося. Домашнє завдання, у якому юний Тарас Шевченко показується не зовсім так, як його уявляють скульптори брати Сухорські, поки що львівські глядачі сприймати неготові.

3. “Єталон” (Львів) – 14,2 (5 + 0,8 + 3,4 + 5).

“Взули “Наблу”, як пацанів,” – сказав один з членів журі після візитки “Єталона”. У візитці не було текстових жартів і улюблених равликів, але наявного набору мініатюр цілком вистачило для максимального балу. Особливо схвально глядачі сприйняли мініатюру “Мер Львова на Лівандовці” (класична обманка, ну але ж людям смішно, рвака, істєріка) і несподіване весілля Добєра і співачки Андріани. Після біатлону здавалося, що все у “Єталона” буде добре і Галицька ліга отримає нового чемпіона. Прогноз справдився на половину.
Капітанка “Щоденник Андрія Садового” була доволі сміливою, можна навіть сказати зухвалою. Ризик не виправдав себе – зал і журі сприйняли ці спроби гумору доволі прохолодно, і “Єталон” дозволив обігнати себе “Наблі” і “VIP”. А писати чотири однаково сильні конкурси “Єталон” ще не готовий – домашка про те, як команда заблудилася в лісі, явно програвала конкурентам.

2. “Набла” (Львів) – 14,6 (4,2 + 1 + 4 + 5,4).

Сенсація сталася – “Набла” не виграла свою четверту (чи третю – як кому хочеться) Галицьку лігу. І головним винуватцем цієї сенсації варто вважати все ту ж “Наблу”. Як це не банально, але це вже не та команда, яка рвала Харків, радувала Київ і примудрилася частково підкорити Москву. Або ще не та. Ми сподіваємося, що цьогорічний сезон для команди був останнім, але не останнім-останнім (це перефразовуючи один жарт їх же самих).
Львів\’яни одноосібно виграли біатлон і трохи з натяжкою – капітанку. На більше не вистачило. У візитці взяли на допомогу своїх дружина, чоловіка Юлі і навіть маму Олеся. Поява останньої викликала фурор. Решта мініатюр… Ну таке… Бувало і краще. Могло бути і гірше. Люди плескали – значить смішно. Журі піднімало “четвірки” – значить не дуже.
У домашньому завданні всі чекали феєрії. Останній виступ, як не як, треба йти красиво. Хтось заглядав за куліси – де ж там заховані хлопушки, хтось чекав, чи встигне Тарас Стадницький переодягнутися в костюм від Армані на фінальні слова. Нічого цього не сталося. “Набла” показала домашку і пішла. І не виграла. Le roi est mort!

1. “VIP” (Тернопіль) – 14,8 (4,6 + 0,4 + 4 + 5,8).

Для того, щоб стати чемпіоном будь-якої з ліг, не обов\’язково треба вигравати всі ігри… Здається, я десь вже це казав. Пригадую, після фестивалю-відкриття сезону тернопільчани сходили зі сцени розчаровані. Не пішло… Потім – стабільні другі місця у всіх іграх. І в фіналі все йшло якось буденно. Відіграли стабільну візитку – з ліричними танцями і мініатюрами на вже звичні від “VIP” теми. Рано вилетіли в біатлоні.
Переломним став капітанський конкурс. Здавалося, після минулорічних пародій на Юлію Тимошенко від Інни Приходько (до Львова їздила з командою “За буйки не запливати”) ця тема в Галицькій лізі вичерпана. Та ні, Таня Песик дала їй нове дихання – і напередодні виборів банальні історії від “КрисЮлі” звучать влучно і викликають бурю емоцій у присутніх. Імпровізувати на запитаннях інших капітанів було неважко – вистачило витримати образ.
Перед останнім конкурсом відставання від львівських команд – 0,2 бала. Позаду домашка “Єталону” – не то, є шанс обігнати. Попереду “Набла” – тут або буде феєрія, або не буде нічого. Посередині “VIP”. Будемо чесними, доволі посередній конкурс врятувало відео. І троє суддів наважилися поставити “віпам” вищі бали, ніж “Наблі”. Vive le roi!

Андрій Садовий вручив “VIP” кубок (якщо це можна так назвати), а Тані Песик – приз найкращому актору. Сезон закінчено! Нехай живе сезон!

З вами був Мортал, приходьте на КВН.

Фото: Петро Шинкар (Кушниця) і Ігор Хомич (Львів).


Le roi est mort! Vive le roi! (з французької – Король помер! Нехай живе король!) – таким вигуком у Франції з вікон королівського палацу повідомляли про смерть одного короля і початок царювання іншого.