Єдина україномовна команда у Вищій українській лізі КВН, перші львів’яни, які потрапили до Ліги за останні 14 років після успіху «Львівських гусарів», а також чи не єдина збірна, яка не має запрошених авторів. Кожен гравець є автором жартів. Таким є неповний перелік заслуг «Набли» – команди кавеенівців зі Львова, яка на початку грудня боротиметься за головну нагороду у фіналі Вищої української ліги КВН.
– Цензура Вищої ліги КВН галицький гумор не надто «ріже»?
– Це буде вже четверта гра нашої команди у Києві,- розповідає капітан «Набли» Роман Гапачило.- Найбільше редактори «проїхались» по нас перед другою грою. Але зараз ми вже зрозуміли, чого від нас хочуть, тому жорсткої цензури не відчуваємо. Від «Набли» вимагають колориту, гарного українського гумору, інтелектуальних жартів. Кожен жарт має бути витонченим, красивим, розумним. У лізі є команди, яким дозволяються жарти про «гопників». У нас таке не проходить.
– Через україномовність проблем не було?
– Спершу у редакторів були побоювання. Тому вони просили ставити хоча б 15 відсотків російськомовних жартів. Ми так і робили. Але згодом усі побачили, що і зал, і телеглядачі прекрасно розуміють український жарт. І питання вирішилось саме по собі.
Наразі єдина проблема була в музичному конкурсі. «Набла» – не співоча команда, тому виконання пісень давалось нелегко. Але ми підібрали собі трьох співаків на бек-вокал та запросили їх в команду. Це люди зі львівської консерваторії та місцевих рок-гуртів. Вони не ходять на загальні репетиції, але перед грою два-три дні ми проганяємо з ними «музикалку».
– Як часто проходять репетиції?
– Щодня після роботи на це йде по дві години. Тут у нагоді стає те, що майже вся наша команда працює у компанії «СофтСерв», яка займається розробкою програмного забезпечення. Вона є спонсором команди КВН «Набла» вже чотири роки – від часу створення команди. А в офісі ми навіть маємо окрему кімнату для мозкового штурму – написання жартів. Усе, що потрібно – це спуститись з різних поверхів і сісти за стіл.
Перед грою для репетицій їдемо до Києва як мінімум за тиждень. Живемо усі разом у одній чотирикімнатній квартирі. В ці дні репетиція та корегування сценарію може тривати до шістнадцяти годин на добу. Адже у нас нема авторів, на відміну від більшості команд. Кожен гравець в «Наблі» є автором.
– На авторів не вистачає коштів, чи це принципова позиція?
– Питання не у фінансах. Просто в Україні нема авторів, які пишуть жарти на українській мові. Так склалося, що КВН – це переважно російськомовна гра. Хоча зараз українські жарти потрохи стають «фішкою». Є київські команди, які, наприклад, «домашку» можуть зіграти українською.
– А як глядач ставиться до політичних жартів галичан?
– Намагаємося не зловживати цією темою. Політичні перипетії вже багатьом набридли. До того ж у нашої команди на останніх виборах симпатії розбились на кілька таборів. Тому ми вставляємо приколи про політику, тільки якщо вони дійсно дуже хороші. До півфіналу Вищої ліги, наприклад, ми написали їх десь 500-600. Потім відібрали 70 таких, які справді можна назвати жартами. Серед інших різновидів: іронія, сарказм, «стьоб» тощо.
До речі, цього року ми вперше за чотири роки не змогли проголосувати. Відкріпних талонів не було, а ми на час виборів були на репетиції у Києві. Тому ми вирішили влаштувати собі власні виборчу дільницю у квартирі. Були тут і свої бюлетені, і спостерігачі, і голова виборчої дільниці. Всі учасники проголосували. Як і у Львові, у нас переміг БЮТ, другою став НУНС, були також кілька відсотків голосів «проти всіх».
Команда «Набла» дякує за постійну підтримку компанії «СофтСерв» – лідеру з розробки програмного забезпечення в Україні та Східній Європі – і губернатору Львівщини Петру Олійнику.
Наталія ГОЛОВАЧКО.